Класифікація, стадії та ступеня остеохондрозу

Остеохондроз без лікування не тільки викликає постійний біль у спині або шиї, відчуття неповного вдиху або порушення роботи серця. Він небезпечний передавлюванням нервових корінців, через що можуть розвиватися паралічі, порушення чутливості, еректильної функції, з'являтися нетримання калу та сечі. Розвиваючись у шийному відділі хребта, остеохондроз призводить до погіршення кровопостачання головного мозку, через що виникають головний біль, запаморочення, прогресивно погіршується розумова діяльність. Крім того, зміни, що виникли в одному сегменті хребта, незабаром поширюються на інші сегменти, а потім весь хребетний стовп.

У статті ми розглянемо види та класифікацію (ступеня, стадії) остеохондрозу. Це допоможе людині з подібним діагнозом краще розуміти свою поточну ситуацію розвитку цієї хвороби та можливе лікування.

Види та класифікації захворювання

Остеохондроз – це порушення харчування, видалення загиблих клітин та продуктів їх життєдіяльності (так званих «шлаків») у диску (особливого амортизуючого прошарку) між хребцями, а також у прилеглих до нього знизу та зверху ділянок тіл хребців.

Який буває остеохондроз?

У дорослих під діагнозом «остеохондроз» розуміють лише розвиток дистрофічних (пов'язаних з порушенням харчування) процесів у хрящах хребта. Якщо у дорослих подібні остеохондрозу процеси (стоншення хрящової тканини, що вистилає одну і іншу кістки суглоба, наступна зміна самих кісток) відбуваються в якомусь із суглобів (наприклад, у колінному суглобі), це називається деформуючим остеоартрозом.

У юнацькому віці (з 11 до 18 років) термін «остеохондроз» застосовується не лише до хребта. Такий процес називається ювенільним (юнацьким) остеохондрозом. Коли він розвивається у хребті, це називається хворобою Шейєрмана. Але може мати і інші локалізації (докладніше – у відповідному розділі).

Класифікація остеохондрозу враховує:

• у якому відділі розвинулося порушення харчування (класифікація з локалізації);
• наскільки сильно уражений міжхребцевий диск (класифікація остеохондрозу за періодами);
• є зараз гостре запалення чи воно стихает (вітчизняна класифікація групування по стадіям).

У дорослих є окремий вид остеохондрозу. Це – хвороба Кінбека у дорослих (остеохондроз напівмісячної кістки, що знаходиться серед кісток зап'ястя).

У діагнозі може бути також зазначено, що посттравматичний остеохондроз. Це означає, що порушення структури міжхребцевого диска, гіалінових пластинок, що знаходяться між тілом хребця і диском, а також самих тіл хребців поклала травма. Травма може бути одномоментною і сильною (наприклад, при сильному ударі по хребту), але також посттравматичний остеохондроз може розвиватися і внаслідок постійної травми невеликої сили (наприклад, постійні нахили з тяжкістю у вантажників або спортсменів, які виконують нахили, підйоми штанги безконтролю досвідченого тренера).

Остеохондроз хребта

Остеохондроз хребта поділяється на кілька видів. Це:

1. Остеохондроз шийного відділу.
2. Остеохондроз грудного відділу.
3. Поперековий остеохондроз.
4. Остеохондроз крижового відділу.

Найчастіше поперековий та крижовий остеохондроз розглядаються як єдина хвороба – остеохондроз попереково-крижового відділу хребта. Це з особливостями будови цих ділянок спини (ми розглянемо це у відповідних розділах).

У деяких випадках може розвиватися остеохондроз куприка, коли уражається суглобовий хрящ між крижом (у дорослих це 5 хребців, що зрослися) і куприком (він складається з 3-5 хребців). Це захворювання найчастіше зустрічається у жінок після самостійних пологів (особливо, коли у матері вузький таз або вага плода становить більше 4 кг), але може розвиватися при травмах, операціях та вад розвитку цього відділу хребта. Через особливості будови крижово-копчикового суглоба (відсутність у ньому пульпозного ядра – центрального амортизуючого ділянки, який є між хребцями шийного, грудного та поперекового відділів) ураження суглобового хряща в ньому правильніше називати артрозом крижово-копчикового зчленування,

Остеохондроз також може розвиватися більш ніж в одному відділі хребта. Коли такий процес розвивається більш ніж у двох, він називається поширеним.

Симптоми кожного з видів захворювання докладно розглядаються у статтіСимптоми та ознаки остеохондрозу».

Ще трохи щодо термінології. Вчені (4) вважають, що словосполучення "міжхребцевий остеохондроз" застосовувати неприпустимо. По-перше, внаслідок цього процесу уражаються і тіла хребців (це відображається в приставці «остео-»), і суглобові хрящі – замикальні пластинки хребців («-хондроз»). Тобто страждають не тільки міжхребцеві диски, а й структури, що їх оточують. Тому правильно буде говорити «остеохондроз хребта», а не інакше.

Остеохондроз шийного відділу хребта

Шийний відділ відрізняють такі особливості:

• це єдиний відділ хребта, де не скрізь між хребцями є міжхребцевий диск: він відсутній між 1 хребцем та потилицею, а також між 1 та 2 шийними хребцями;
• бічні частини нижніх хребців охоплюють з боків лежачі вище хребці: виходить, що останні ніби сидять у «сідлі»;
• краї тіл шийних хребців витягнуті і трохи нагадують гачок, спрямований нагору, тому вони називаються «гачкоподібними». Такий «гачок» і ділянку вищележачого хребця не просто стикаються: між ними є такий же суглоб, як і в кінцівках: зверху поверхні, що зчленовуються, покриті суглобовим хрящем, а обертає суглоб суглобова капсула. Ці суглоби дозволяють здійснювати додаткові, властиві лише цьому відділу руху – нахили та обертання. Але вони «несуть» у собі додаткові проблеми – у них може розвиватися артроз (стоншення суглобових хрящів). І саме тут формуються остеофіти. Це небезпечно: остеофітами можуть бути стиснуті нервові волокна або кровоносні судини, що проходять у цих відділах.

При розвитку остеохондрозу в шийному відділі, коли витончуються міжхребцеві диски, а самі хребці хіба що просідають, порушується харчування і суглоба між «гачком» нижнього хребця і ділянки тіла хребця. У цьому випадку ускладненням остеохондрозу стає артроз цього суглоба.

У шийному хребетному сегменті можливі всі види рухів:

• розгинання та згинання;
• нахили убік;
• повороти,

у своїй обсяг цих рухів досить великий. Це і є небезпека у плані розвитку остеохондрозу, характерну лише шийного відділу.

Найбільша рухливість спостерігається у суглобі між 4 та 5, а також 5 та 6 шийними хребцями (10, 11). Остеохондроз не вражає суглобові поверхні між 1 хребцем та потилицею, а також суглобові хрящі між 1 та 2 хребцями.

У шийному відділі проходять такі найважливіші структури:

• по бічних поверхнях всіх шийних хребців, у поперечних відростках, є отвори у тому, щоб тут проходила хребетна артерія, що несе кров до мозку;
• всередині першого шийного хребця (він сильно відрізняється від «звичайних» шийних хребців) відбувається перехід стовбура мозку до спинного мозку;
• нижче 1 шийного хребця зі спинного мозку починають виходити перші шийні коріння спинномозкових нервів. Далі між двома хребцями (верхнім і нижнім) виходить по одній парі спинномозкових нервів (між 1 та 2 хребцями виходить 1 пара нервів, між 2 та 3 – друга, і так далі). Перші три з них йдуть до шиї та її органів (щитовидна залоза, ковтка, гортань, трахея), частково – до очей та вух. Четверта пара спинномозкових нервів йде до головного дихального м'яза – діафрагми, з п'ятою по сьому пару іннервують (забезпечують нервовими сигналами) руки.

При остеохондрозі та його наступній стадії – грижі міжхребцевого диска будь-яка із зазначених структур може ущемлятися. Це стани дуже небезпечні для життя. Але найчастіше остеохондроз розвивається в нижніх шийних відділах, ущемляючи або 5, або 6, або 7 корінець спинномозкового нерва, через що порушується чутливість (тактильна, температурна, вібраційна) та рухливість однієї з рук, у ній же виникає біль (з тієюсторони, де міжхребцевий отвір звузився).

Остеохондроз грудного відділу

Така форма остеохондрозу трапляється досить рідко. Це зумовлено малим обсягом рухливості у грудному відділі.

Кожен із грудних хребців з'єднується як з хребцями (згори і знизу), а й з ребрами (кожен хребець з'єднується з парою ребер). Це забезпечує стабільність грудного відділу та обмежує рухливість хребта.

Отвори, через які виходять спинномозкові нерви, менші, ніж в інших відділах. Вже й канал, у якому проходить спинний мозок. Тому ще більше звуження при розростанні остеофітів (кісткових «шипів» з хребців) може розвиватися порушення кровопостачання спинного мозку (спінальний інсульт).

У складі грудних корінців спинномозкових нервів (їх 12, як і хребців) проходить велика кількість нервів вегетативної нервової системи. Тому коли ущемляються нервові волокна в грудному відділі, то крім порушення роботи органів, до яких вони йдуть:

• від корінця між останнім шийним і першим грудним хребцем частина нервових волокон йде до ока (зіниці, кругових м'язів ока);
• від перших двох сегментів – до рук;
• від другого та інших десяти – до органів грудної порожнини (серцю, легким, великим судинам), до органів черевної порожнини (печінки, шлунку) та заочеревинного простору (підшлунковій залозі, нирках) (1),

Виявляться ще й симптоми порушення роботи вегетативної нервової системи: аритмії, тривога чи страх зупинки серця, пітливість, відчуття жару (так звані «припливи»), блідість, почастішання дихання.

Крім того, четвертий сегмент спинного мозку, що знаходиться на рівні 2 грудного хребця, є критичною зоною кровопостачання цього органу. При зменшенні діаметра хребетного каналу тут швидше розвинеться спінальний інсульт (загибель частини спинного мозку), ніж при утиску спинного мозку в інших місцях.

Остеохондроз рідко розвивається в диску між 1 та 2, а також між 2 та 3 хребцями. Найчастіше він виникає в області 6-7 грудних хребців, де є максимальний вигин хребта (кіфоз).

Остеохондроз поперекового відділу хребта

Остеохондроз поперекового відділу хребта зустрічається приблизно 50% випадків. Це обумовлено великим навантаженням на даний відділ хребта (йому доводиться витримувати вагу тулуба), яке ще більше підвищується при присіданнях (м'язова робота плюс зміна центру тяжкості тіла), піднятті тяжкості, деяких неправильних рухах (як, наприклад, при грі у футбол, коли доводитьсяловити м'яч, виконуючи м'язову роботу, переміщуючи центр тяжіння не так на центр, але в край суглоба між двома хребцями).

Крім цього, поперековий відділ дуже рухливий і з'єднує малорухливий грудний відділ хребта і нерухомий крижовий.

Найчастіше ураження міжхребцевого диска, з якого починається остеохондроз, відповідає проміжку між 4 і 5 хребцями (тут спостерігається вершина поперекового лордоза – опуклості хребта), рідше – між 5 поперековим та 1 крижовим хребцем. Саме ці сегменти є найбільш перевантаженими. Диски між 1 і 2, а також 2 і 3 хребцями страждають рідше, тому що вони мають хорошу рухливість.

Остеохондроз крижового відділу

Ізольований остеохондроз крижового відділу розвивається рідко. Це пов'язано з тим, що хребці тут зрослися, і навантаження змушена розподілятися відразу на весь відділ. Остеохондроз у крижах розвивається, коли постраждав поперековий відділ (через остеохондроз, травми або інше захворювання), і зрослим п'яти хребцям доводиться витримувати навантаження, що збільшилося.

За відсутності аномалій хребта, щоб зберегти рівновагу при розташованих під нахилом кістках таза, криж повинен розташовуватися під кутом 30 градусів до вертикальної осі тіла. Але якщо перший крижовий хребець видаватиметься вперед трохи більше, ніж потрібно (внаслідок вродженої аномалії або травми), це обмежить місце для спинних мозку, що виходять з 1 крижового сегмента корінців, а також судин. Якщо ж це поєднуватиметься з сакралізацією (приростанням останнього поперекового хребця до першого крижового), то будуть звужені місця і для корінців 2 крижового сегмента. Тоді остеохондроз (особливо задні остеофіти), що розвинувся тут, і його ускладнення (міжхребцеві грижі) швидко дасть про себе знати больовим синдромом, локалізованим в області промежини і внутрішньої поверхні стегон.

Слід зазначити, що сакралізація хребта немає відразу після народження. Зростання останнього поперекового хребця з крижом починається у 13-14 років, а закінчується до 23-25 років. Бувають ситуації, що перший крижовий хребець залишається неприрощеним все життя, виконуючи функцію 6-го поперекового. Такі аномалії створюють більше передумов для розвитку тут остеохондрозу, а також часто поєднується з незарощення (повним або частковим) крижового каналу - вигнутої трубки, в якій проходять крижові нерви, що виходять з хребта через отвори крижів.

Остеохондроз шийного та грудного відділу хребта

Остеохондроз шийного і грудного відділу хребта виникає, коли людина не звертає уваги на дистрофічний процес, що розвинувся, в дисках між нижніми шийними хребцями. В результаті від такого «каменю» починають розходитися «кола по воді» - у процес починає залучатися нижній (грудний) відділ хребта.

Ситуація, коли змін диска і навколишніх хребців, піддаються сегменти з шийного та грудного відділу, що лежать далеко один від одного, розвивається рідше.

Остеохондроз поперекового та крижового відділу

Весь криж і останній хребець поперекового відділу є базисом всього хребта – вони забезпечують його опору та зазнають максимального навантаження. Якщо на нього припадають додаткові навантаження, особливо якщо для цього розвиваються генетичні, гормональні передумови або людина постійно відчуває дефіцит мікровібрації, розвивається остеохондроз попереково-крижового відділу (докладніше про це можна прочитати тут: «Причини остеохондрозу»).

Першим зазвичай страждають диски між поперековими хребцями, потім (за описаним у попередньому розділі) механізмом у процес залучається криж. Також попереково-крижовим остеохондрозом часто називають стан, коли дистрофічним змінам піддається суглоб між останнім поперековим хребцем та крижом.

Поширений або полісегментарний

Захворювання розвивається у 12% випадків остеохондрозу. Це найважчий вид захворювання, коли дистрофічні процеси виникають у декількох сегментах (сегмент – це два хребці, верхній і нижній, міжхребцевий диск, що зазнає захворювання, міжхребцевий диск) хребта. Постраждати можуть сегменти одного відділу (наприклад, остеохондроз диска між 4 і 5 і 6-7 шийними хребцями), так і не пов'язані з ними сегменти різних відділів. Наприклад, може розвиватися остеохондроз диска між 4-5 хребцями шийного відділу (C4-C5) та диска між 4 та 5 хребцями поперекового відділу (L4-L5).

Оскільки при полісегментарному остеохондрозі немає так, щоб одномоментно у всіх відділах розвинулося загострення. Найчастіше, загострення розвивається то одному відділі, то іншому. Це зумовило появу такого «побутового» діагнозу як блукаючий остеохондроз. Офіційна медицина його не визнає і призначає людині, яка поставила собі такий «діагноз» додаткові дослідження для того, щоб зрозуміти причину його симптомів.

Стадії (періоди)

Сучасна література описує остеохондроз хребта як хронічний процес, схильний до рецидивів. Розвиваючись у молодому віці (в основному, внаслідок травм або неправильних рухів, підняття тяжкості), він прогресує з різною швидкістю, може сповільнюватися (виникає ремісія остеохондрозу), а може протікати безперервно. У літньому ж віці, навпаки, спостерігається повільний перебіг захворювання.

Невропатологи виділяють кілька стадій (періодів) залежно від того, наскільки змінено структури міжхребцевого диска:

1. І період.Тут відбувається зменшення кількості води у складі пульпозного ядра – центру міжхребцевого диска, що амортизує, а у фіброзному його кільці з'являються тріщини. Пульпозне ядро деформується і зміщується в задню сторону (у бік заднього поздовжнього зв'язування, що йде по задній поверхні тіл хребців). Таке внутрішньодискове переміщення пульпозного ядра викликає подразнення нервів, що проходять (у шийному відділі – синувертебрального). Це проявляється незначними болями в шиї або відповідному відділі спини, скутістю рухів, прийняттям особливої пози, в якій відбувається полегшення болю. Якщо остеохондроз розвивається в поперековому відділі, згладжується поперековий лордоз.
2. II періодхарактеризується утворенням підвивихів, патологічної рухливості у ураженому сегменті хребта. Пов'язано це з тим, що хрящеподібна тканина диска (фіброзне кільце), що лежить навколо ядра, починає поступово висихати - знижується висота диска. Туди, де фіброзне кільце розшаровується більше, спрямовується пульпозне ядро, допомагаючи подальшому його розволокненню (зазвичай це відбувається у бік слабшої задньої поздовжньої зв'язки). Цей період остеохондрозу проявляється болями на рівні ураженого сегмента, м'язи вище та нижче сегмента постійно напружені, намагаючись утримати хребці, щоб не пошкодити спинний мозок.
3. III періодхарактеризується повним розривом фіброзного кільця, тому пульпозне ядро робить у ньому хід і виступає між хребцями (утворюється міжхребцева грижа). Пульпозне ядро може навіть випасти у просвіт спинномозкового каналу (секвестрація диска). Витончуються хрящі, що покривають хребці через те, що прошарок між ними стає меншим. Симптоми стадії залежать від того, в яку сторону зміщується міжхребцевий диск: якщо в бік отвору, через яке виходить спинномозковий корінець, будуть відчуватися болі, які поширюються по ходу нервових волокон (тобто якщо остеохондроз розвивається в нижніх шийних або верхніх грудних сегментах). будуть відчуватися в руці, а якщо в поперекових – то в нозі), страждає чутливість органів, що іннервуються; якщо в бік хребетного каналу по середній лінії, біль у спині стане постійним, порушується рухливість і чутливість кінцівок, страждає функція внутрішніх органів, які отримують іннервацію з ураженого сегмента, якщо драглисте ядро проникає в розташований зверху або знизу хребець – буде безсимптомний перебіг хвороби;
4. IV період.Тканини уражених міжхребцевих дисків заміщуються рубцевою тканиною, через що рухливість у цьому хребтовому сегменті обмежується або втрачається. У сусідніх сегментах хребці змушені зміщуватися, між їхніми відростками розвиваються запалення, артрози. З кісток починають з'являтися остеофіти – кісткові вирости. Може окостеніти поздовжнє зв'язування. Деформовані остеофітами краю хребців і окостенілі зв'язки поруч із ними формують своєрідні кісткові дужки. Це – спондилоартроз.

Коли процес залучаються м'язи, які намагаються стабілізувати хребет, у яких виникає спазм, передавлюються місцеві судини. Через це розвивається набряк, яким здавлюються нервові коріння. Виникає біль. Це –гострийперіод захворювання. Якщо в цьому періоді розпочати лікування – обмежити рухову активність у пошкодженому відділі, застосовувати знеболювальні (вони ж – протизапальні) препарати, тонападостеохондрозу проходить за 5-7 діб. Настає підгострий або2 періодзахворювання.

Підгострий період триває приблизно 12-14 діб. Якщо в цій стадії не переохолоджуватись, не піднімати тяжкості, не здійснювати різких рухів, остеохондроз переходить у стадію ремісії.

Загостренняостеохондрозу рідко розвивається «сам по собі», якщо людина дбає про заповнення дефіциту мікровібрації в організмі (це досягається за допомогою високої рухової активності та/або процедур фонування) та підтримці достатнього кровопостачання ураженої ділянки.

Загострення остеохондрозу можуть спричинити:

• переохолодження;
• підйом ваг;
• сильні стреси;
• різкі рухи;
• непрофесійно виконаний масаж;
• прийом алкоголю;
• застуда;
• різка зміна тепла та холоду (наприклад, пірнання в холодну воду після лазні чи сауну);
• часті нахили;
• довге перебування у зігнутому положенні.

Ступені остеохондрозу

У розвитку остеохондроз проходить певні етапи. Вони називаються ступенями, і, залежно від ступеня, лікар планує лікування.

Щоб зрозуміти, наскільки хвороба впливає на працю, здатність до самообслуговування, адекватність людини, вітчизняні неврологи виділяють 5 ступенів остеохондрозу.

Ступінь	Виразність болю та інших симптомів	Порушення працездатності та працездатності
1 ступінь	При першому ступені біль незначний, виникає при навантаженнях, а в спокої зникає. Можуть виявлятися лише болючі точки.	Зберігається під час виконання будь-якої роботи
2 ступінь	Біль не сильний, з'являється у спокої, при навантаженні посилюється, але якщо прийняти зручне положення або припинити навантаження, біль проходить. При другому ступені помітна зміна зміни хребта, промацуються напружені м'язи. Обмежено рухливість хребта	Якщо йдеться про працівника нефізичної чи легкої фізичної праці, працездатність збережена. Якщо людина тяжко трудиться, працездатність обмежується. Людина змушена робити паузи в роботі, намагається уникати фізичних навантажень
3 ступінь	Біль більш виражений, посилюється при навантаженнях. Виявляються неврологічні симптоми, що порушують працездатність.	Порушено. Тільки працівники розумової праці можуть продовжувати роботу. Здатність виконувати побутову діяльність знижується, але самообслуговування та здатність пересуватися самостійно – збережена
4 ступінь	Крім сильних болів з'являються і неврологічні симптоми: запаморочення, порушення чутливості	Втрачається для будь-якої роботи. Може пересуватися у межах приміщення, лише спираючись на милиці. Намагається пересуватися лише тоді, коли треба задовольнити фізіологічні потреби.
5 ступінь	Біль та інші симптоми різко виражені у спокої. Людина змушена перебувати в ліжку.	Втрачається для будь-якого виду роботи. Людина потребує догляду.

Остеохондроз хребта, в якому б відділі він не утворився і якого б ступеня не досяг, потребує його виявлення та призначення адекватного своєчасного лікування. У цьому лікування має бути комплексним, і включати як прийом медикаментів зі зняттям симптомів, а й інші (основні) методи лікування, створені задля усунення причин захворювання.